- прощення
- —————————————————————————————проще́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прощення — я, с. 1) Дія за знач. прощати, простити 1). 2) Поблажливість до кого небудь, скасування кари; помилування. •• Проси/ти проще/ння просити пробачити провину; просити поблажливості до кого небудь; просити помилування … Український тлумачний словник
прощення — [прошче/н :а] н :а, р. мн. е/н … Орфоепічний словник української мови
спокутувати — ую, уєш, недок. і док., рідко споку/тати, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Заслуговувати чим небудь прощення за щось. || Нести покарання за злочин, провину; розплачуватися. •• Споку/тувати гріх (гріхи/) а) молячись, дотримуючись посту і т. ін … Український тлумачний словник
вибачення — 1) (прохання вибачити), пробачення, перепрошення, перепросини 2) (поблажливість, прощення за провину), пробачення, прощення … Словник синонімів української мови
абсольвент — а, ч. Особа, яка дає прощення, звільняє від якихось зобов язань … Український тлумачний словник
Бог — рідко біг, Бо/га, ч. У релігійних віруваннях – творець, що створив світ і керує ним та вчинками людей. || чого, перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого небудь. •• Бі/йся (побі/йся) Бо/га! вираз, що вживається як… … Український тлумачний словник
вибачення — я, с. 1) Поблажливість до кого небудь винного, до провини; прощення за провину. 2) Прохання вибачити … Український тлумачний словник
відмолювати — юю, юєш, недок., відмоли/ти, олю/, о/лиш, док., перех., церк. Молитвами випрошувати прощення за гріхи … Український тлумачний словник
відмолюватися — ююся, юєшся, недок., відмоли/тися, олю/ся, о/лишся, док. 1) церк. Молячись, випрошувати прощення за гріхи. || від кого – чого. Молитвами відганяти від себе зло. 2) тільки док., перен. Благаючи, відпроситися в когось … Український тлумачний словник
відпостити — о/щу/, о/стиш, док., перех., церк. Постячи, домогтися прощення гріха (гріхів) … Український тлумачний словник